Міфічний звір Симаргл, Семаргл (староцерк.-слов. Симарьглъ, Семарьглъ, Сѣмарьглъ) здавна вважався захисником міста Чернігова. Його зображення знаходиться на капітелі Борисоглібського собору. Цей образ підкреслює древність Чернігова.
Один із основних Богів пантеону князя Володимира Святославич.
Найчастіше його зображували у вигляді крилатого собаки.
В Чернігові (у верхній частині Борисо-Глібського собору) і він зображений у вигляді дракона з парою лап, пташиними крилами та зміїним хвостом, що закінчується вогненними язиками.
У відкритих джерелах можна знайти безліч версій походження слова Симаргл. В першу чергу дослідники опираються на дані з “Повісті временних літ” та “Велесову книгу”.
В одних джерелах це - Бог домашнього Вогню. Саме цей домашній Вогонь, а його нарікають іменем Семургля, виступає зародком Небесного Вогню – Сонця (Велесова книга).
В інших - охоронець райського Дерева Життя. Бог Симаргл опікується не тільки долею насіння, але оберігає і посіви від темних та лихих сил. Під його пильним наглядом відбувається проріст насіння.
Невелику частку давньої історії ми додали на тло хустинки Мій Чернігів, де поряд з Драмтеатром, гарматою на валу, красним мостом, памʼятником Хмельницькому та Шевченку, Чернігівською обласною бібліотекою, деревʼяними мережевими вікнами почесне місце займає симрагл.
